- правознавець
- [пра/возна/веиц']
-а/ўц'а, ор. -а/ўцеим, м. (на) -а/ўцеив'і/-а/ўц'у, мн. -а/ўц'і, -а/ўц'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
правознавець
Смотреть что такое "правознавець" в других словарях:
правознавець — вця, ч. Фахівець із правознавства … Український тлумачний словник
правознавець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Цыбуленко, Евгений Николаевич — Евгений Николаевич Цыбуленко Євген Миколайович Цибуленко … Википедия
муфтій — я, ч. 1) Мусульманський богослов правознавець у країнах Сходу, якому надано право розв язувати спірні питання. 2) Титул представника вищого мусульманського духівництва, що відповідає у християнстві титулу єпископа … Український тлумачний словник
улем — а, ч. Мусульманський богослов і правознавець … Український тлумачний словник
шейх — а, ч. 1) В арабських країнах – глава роду, а також сільський старшина. 2) Представник вищого мусульманського духівництва, богослов і правознавець … Український тлумачний словник
правник — (фахівець із правознавства, юридичних наук; практик у галузі права), правознавець, юрист … Словник синонімів української мови
правовід — іменник чоловічого роду, істота правознавець іст., арх., рідко … Орфографічний словник української мови
